Чи є ще зворушливіше свято у шкільному житті, ніж випускний. Мабуть, немає… Воно особливе, замішане на любові, журбі й радості. Це свято прощання з дитинством, із прекрасними шкільними роками, які, на жаль, не повторюються.
Так, ще будуть коледжі, інститути, університети, іспити, хвилювання, вручення дипломів, але це все відбуватиметься на іншому рівні світосприйняття.
Багато учнів останнім часом залишають школу після закінчення 9 класу, тому урочистість, присвячену врученню свідоцтв про базову загальну середню освіту, знедавна називають випускним. Саме ця подія 13 червня зібрала в актовій залі Семенівського НВК №1 імені М. М. Хорунжого батьків, вчителів і дев’ятикласників.
Красиві, схвильовані, життєрадісні й зовсім дорослі вони зайшли до зали під оплески присутніх, і мало вірилося, що перед нами чотирнадцятилітні діти. Були і сміх, і квіти вдячності, і сльози радості блищали в дитячих очах…
Ще довго після закінчення свята дев’ятикласники не могли залишити школу: фотографувалися на пам’ять з однокласниками, вчителями, спілкувалися, розглядали додатки до свідоцтв.
Дивлячись на них, думалося: ми відпустили у доросле життя прекрасних дітей. Кожен з них неодмінно знайде своє місце в ньому. Восени шкільний дзвоник покличе до школи тих, хто продовжить навчання у десятому класі. І у них буде ще цілих два роки неповторного шкільного життя, буде час набратися сили, зміцнити крила для високого польоту.
Семенівський ліцей №1 імені М.М. Хорунжого Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області
.jpg)
Багато учнів останнім часом залишають школу після закінчення 9 класу, тому урочистість, присвячену врученню свідоцтв про базову загальну середню освіту, знедавна називають випускним. Саме ця подія 13 червня зібрала в актовій залі Семенівського НВК №1 імені М. М. Хорунжого батьків, вчителів і дев’ятикласників. 
Красиві, схвильовані, життєрадісні й зовсім дорослі вони зайшли до зали під оплески присутніх, і мало вірилося, що перед нами чотирнадцятилітні діти. Були і сміх, і квіти вдячності, і сльози радості блищали в дитячих очах…
Ще довго після закінчення свята дев’ятикласники не могли залишити школу: фотографувалися на пам’ять з однокласниками, вчителями, спілкувалися, розглядали додатки до свідоцтв.
Дивлячись на них, думалося: ми відпустили у доросле життя прекрасних дітей. Кожен з них неодмінно знайде своє місце в ньому. Восени шкільний дзвоник покличе до школи тих, хто продовжить навчання у десятому класі. І у них буде ще цілих два роки неповторного шкільного життя, буде час набратися сили, зміцнити крила для високого польоту.
Коментарi