Всесвітній день йододефіциту – 21 жовтня

/Files/images/йододифіцит.jpg

Йододефіцит ‒ розлад здоров’я, що пов’язаний із нестачею йоду в нашому організмі. Згідно з даними World Health Organization (WHO), йододефіцит – це одне із найбільш поширених захворювань неінфекційного характеру у світі. Приблизно 1,8 млрд. світового населення має нестачу йоду.

Йод – це мікроелемент, який потрібен нашому організму для створення гормонів щитоподібної залози. Він необхідний людині протягом усього життя, але найбільше під час вагітності та у період росту і когнітивного розвитку дитини. Його нестача може призвести до затримки росту в дітей, порушенню розумової активності та обміну речовин у дорослих. Гормони щитоподібної залози беруть активну участь у розвитку та регуляції функцій нервової системи і психіки, серцево-судинної системи, органів травлення, репродуктивної функції і кістково-м’язевої системи.

Норми фізіологічних потреб йоду в Україні для:

дітей і підлітків 90 ‒ 150 мкг;

дорослих чоловіків та жінок ‒150 мкг;

жінок під час вагітності та в період лактації ‒ 200 мкг.

Найпоширеніші ознаки йододефіциту:

- відчуття постійної втоми;

- пригнічений настрій та неуважність;

- відчуття болю в серці, задуха;

- порушення менструального циклу;

- постійне відчуття холоду, різке зниження чи підвищення маси тіла.

Профілактика йододефіциту:

Регулярно споживайте продукти, збагачені йодом:

Морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру);

білу рибу (минтай, хек, тріску та ін.);

морську капусту (ламінарію);

овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);

фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму);

яйця, молоко;

яловичину;

волоські горіхи.

Замініть просту сіль на йодовану (споживайте разом із їжею 5–6 г йодованої солі на добу).

Якщо у вас з’явилися ознаки дефіциту зверніться за консультацією до ендокринолога.


Наркоманія – шлях в безодню!

/Files/images/наркоманія.jpg

Наркоманія – важке захворювання, що розвивається внаслідок хворобливої пристрасті до будь-якої наркотичної речовини та супроводжується фізичною і психічною залежністю від наркотику.

Наркоманія розвивається стрімко. Важко заздалегідь передбачити, коли забавка переростає в рабську залежність людини від наркотику. Часто досить 1-3 вживань препарату, щоб з’явилася потреба повторити, щоб зродився нездоланний до нього потяг.

Досить скоро настає жорстока розплата. Всього кілька тижнів приймання наркотику – і вже спад сил, безсоння, запори, втрата апетиту, схуднення. Жовтяво-сіра висохла шкіра, постаріле обличчя з ранніми зморшками, випадання волосся з голови, поява сивини, пощерблені «гнилі» зуби, кволі м’язи – ось типовий портрет молодого наркомана. Поступово слабнуть, відходять на задній план усі інтереси і захоплення, зникає бажання вчитися, зникають давні друзі, припиняється зацікавлення спортом, музикою, книгами, кінофільмами. Всі думки зосереджуються лише на наркотику. Без нього хворий уже не може жити. Приймає його все частіше, по кілька разів на день, а в перервах між цим у нього не тільки виникає почуття озлоблення до всіх, а й погіршується самопочуття людини. З’являються різкі і нестерпні болі в животі, ломота в кістках, судоми у м’язах і значне виділення сліз і слини, нудота, блювота, мимовільне виділення сечі і калу. В такому стані хворий втрачає людську подобу, він може здійснити самогубство чи злочин.

Прийом наркотичних засобів може викликати прояв прихованої схильності людини до психічних захворювань. Наприклад, нерідко у наркоманів трапляються випадки психозів з галюцинацією і маячнею. Найважча психічна хвороба – шизофренія – набагато частіше трапляється у тих, хто, не думаючи про наслідки, простягнув руку до наркотиків.

Серед молоді нерідко побутує думка: якщо лише раз спробувати наркотик задля цікавості, то в цьому немає нічого «жахливого». Це дуже небезпечна помилка. Навіть після першого знайомства з наркотиком може виникнути алергічна реакція, загостритися прихований порок серця, наступити гостра киснева недостатність у клітинах мозку і серцевому м’язі, що призводить до смерті.

Запам’ятайте!Розплата настає дуже швидко. Страждає не лише психіка, а й серцево-судинна, нервова системи, нирки, печінка та інші життєво важливі органи. Хронічне отруєння наркотиками швидко призводить до інвалідності і смерті у молодому віці.

Тривалість життя людей, які вживають наркотики в молодому віці, часто не перевищує 30-35 років. Майже половина з них покінчують життя самогубством. У решти смерть настає на тлі недоумства, швидкого фізичного виснаження від паралічу дихального центру чи серцево-судинної недостатності.

Що молодша людина, то згубніша дія наркотику на її організм. Хронічне отруєння наркотиком різко уповільнює ріст, фізичний і психологічний розвиток підлітка.

Впливає наркоманія і на потомство. Навіть нетривале вживання наркотиків юнаком або дівчиною в 100% випадків відображається на здоров’ї їхніх майбутніх дітей. Без вини покарані, з’являються на світ діти з різними формами недоумства, хворі на епілепсію, шизофренію та інші тяжкі хвороби. Нерідко в дітей трапляються і вроджені фізичні каліцтва.

Наркомани не можуть виконувати роботу, що вимагає уваги або високої кваліфікації. Професійна придатність таких хворих обмежена, через що багатьом з них доводиться відмовитись від улюбленої справи. Зруйнувавши своє здоров’я, наркомани віддаляються від праці, від можливостей самим забезпечувати свої потреби, стають тягарем для рідних і зайвими в суспільстві. Вся їх енергія, всі бажання спрямовані виключно на добування і прийом наркотиків.

Наркоманія калічить особистість, змінює характер людини. Наркомани стають егоїстами, у них формується байдужість, підозріливість, брехливість, емоційна нестійкість (понура дратівливість і агресія змінюється на цілковиту до всього байдужість). У них погіршується пам’ять, розумові здібності деградують до слабоумства й інвалідності. Наркомани важкі у спілкуванні, особливо з близькими людьми. Вони сприймають оточення і своїх рідних як потенційних ворогів. Наркоман страждає сам і змушує страждати своїх близьких.

Хворі на наркоманію постійно заманюють у свої «ряди» нестійких підлітків, прилучають їх до вживання наркотиків.

Кожен наркоман – це потенційний поширювач «інфекції», що робить його соціально небезпечним.

Крім цього , наркомани піддаються ще одному ризику-зараженню ВІЛ/СНІДом.

Для незаконного придбання наркотику наркоманові потрібно великі кошти. Гостре жадання за будь-яку ціну роздобути гроші штовхає його на злочин: він готовий убити людину, зрадити друга, сім’ю. – Ось шлях падіння наркомана.

Юнаки і дівчата, подумайте над тим, що вас чекає попереду, якщо ви будете вживати наркотики. Підступність їх у тому, що розплата неминуча.

Зробіть одне-єдине зусилля. – Не піддайтеся спокусі легковажного «знайомства» з наркотичною речовиною! Пам’ятайте, це отрута і неминуча смерть! Скажіть категоричне «ні» добровільному безумству.

Виховуйте в собі моральну чистоту.

Здоров’я, радість життя і щастя у ваших руках!


ПАМ’ЯТКА НАСЕЛЕНЮ!

/Files/images/отруйні гриби.jpg

Гриби є продуктом харчування, який може привести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах.

Прикро, що багато людей висновки роблять лише на основі свого гіркого досвіду.

Основні причини отруєнь:

вживання отруйних грибів;

неправильне приготування умовно їстівних грибів;

вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;

вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності.

Щоб запобігти отруєння грибами, ми рекомендуємо наступні заходи та правила, які необхідні для виконання кожній людині.

Застерігаємо!

Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уникайте стихійних ринків.

Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні.

Незбирайте гриби:

якщо не впевнені, що знаєте їх - якими б апетитними вони не здавалися;

поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно-небезпечних зонах;

невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, у основі якої є потовщення "бульба", оточене оболонкою;

з ушкодженою ніжкою, старих, в'ялих, червивих або ослизлих;

не збирайте пластинчаті гриби, отруйні гриби маскуються під них;

"печериці", у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.

Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, - вони не завжди відповідають дійсності.

Не куштуйте сирі гриби на смак.

Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні - викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена ґрунтом - викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.

Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.

При обробці кип'ятіть гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити.

Обов'язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління, - грузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік, тим самим позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку.

Не пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.

Гриби (зеленушка, синяк-дубовик, та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії із алкоголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння.

Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд - також може відбутись отруєння.

Суворо дотримуйтеся правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання - ботулізм. Гриби, які довго зберігалися, обов'язково прокип'ятіть 10-15 хвилин.

УВАГА! Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:

"Усі їстівні гриби мають приємний смак".

"Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні - приємний".

"Усі гриби в молодому віці їстівні".

"Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів".

"Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби".

"Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні".

"Отрута з грибів видаляється після кип'ятіння протягом кількох годин".

"Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах".

Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) - з'являються через 1-4 години після вживання грибів, в залежності від виду гриба, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості з'їдених грибів.

Біль та нападки нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

Перша допомога при отруєнні грибами

Навіть при легкому отруєнні грибами потрібно негайно звернутися за медичною допомогою або відправити хворого до лікарні. Часто від того, як швидко буде надана медична допомога, залежить життя людини.

Дещо потрібно зробити хворому ще до прибуття лікаря. Для того, щоб не допустити активного всмоктування отрути в організм, потрібно якнайшвидше промити шлунок: дати випити хворому 3-4 склянки солоної води, після чого викликати блювоту. Цю процедуру повторювати кілька разів. Після блювання хворому дають випити води з дрібно розтовченим активованим вугіллям (одна чайна ложка вугільного порошку розбовтується у склянці води). Активоване вугілля поглинає отруйні речовини, не даючи їм просякнути у кров. Обов’язково поставити клізму.Після цих процедур добре дати хворому випити міцного чаю, меду, кави.Для того, щоб встановити причини отруєння варто зберегти рештки грибів.

Забороняється:

Вживати будь-які ліки та їжу, а особливо алкогольні напої - це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику. Займатися будь-якими іншими видами самолікування.

Запам'ятайте: Отруєння грибами дуже важко піддається лікуванню.

Без грибів можна прожити.


Ожиріння

Всесвітній день боротьби з ожирінням ‒ 11 жовтня

На початку ХХІ століття зайва вага і ожиріння були визнані одними з найважливіших проблем світової охорони здоров'я. У 2000 році World Health Organization (WHO)оголосила пандемію ожиріння у зв’язку з її швидкими темпами розповсюдження.

У світі більше 2 млрд. людей страждають від надмірної ваги і майже 650 млн. осіб із ожирінням та супутніми захворюваннями. Останнім часом у багатьох країнах із низьким та середнім рівнем доходу проблема неповноцінного харчування співіснує з проблемою ожиріння. Особливо ця епідемія є характерною для жителів міст.

У 2016 році Всесвітня асамблея охорони здоров'я підняла питання ліквідації дитячого ожиріння і розробила рекомендації щодо боротьби з умовами, що сприяють ожирінню. Боротьба із зайвою вагою і ожирінням є пріоритетами і національного рівня охорони здоров’я України. Згідно досліджень, які проводилися спеціалістами Асоціація дієтологів України, майже 50 % українців мають надмірну вагу, а 16% чоловіків і 26% жінок ‒ ожиріння 1-3 ступеня.

Основна причина ожиріння – енергетичний дисбаланс, коли калорійність вживаної їжі перевищує енергетичні потреби людини. Малорухливий спосіб, зниження фізичної активності, автоматизація багатьох процесів водночас із вживанням їжі високої енергетичної цінності, з високим вмістом цукру та жиру. Все це приводить до формування та накопичення надлишкових жирових відкладень не тільки під шкірою, але й на внутрішніх органах, що є більш небезпечним. Жир накопичується в печінці, потім у вигляді тригліцеридів та холестерину потрапляє у кров, а далі ушкоджує судини, приводить до тромбозів, уражень мозку, нирок, сітківки ока та інших органів .

Один із простих методів, який дасть попередню інформацію про наявність зайвої ваги ‒ це вимірювання індексу маси тіла (ІМТ): просте співвідношення ваги до м2 зросту (<18,5 кг/м2 ‒ недостатня маса тіла, 18,5-24,0 кг / м2 ‒ нормальна маса тіла; 25,0-30,0 кг/ м2 ‒ надлишкова маса тіла і > 30,0 кг / м2 ‒ ожиріння). Співвідношення талії до стегон не повинно перевищувати значення 0,80. Ризики для здоров’я кардинально зростають, якщо цей коефіцієнт становить більше 0,95 для чоловіків і 0,85 для жінок. Це говорить про наявність абдомінального чи вісцерального ожиріння.

Вісцеральний жир приводить до інсулінорезистентності, діабету 2 типу, дисліпідемії, порушення еластичності судин та згортання крові, запалення різних органів. Ожиріння є також причиною порушень опорно-рухової системи, деяких онкологічних захворювань, зокрема раку ендометриту, молочної залози, печінки, нирок, жовчного міхура, товстої кишки. Дитяче ожиріння підвищує вірогідність інвалідності та передчасної смерті в дорослому віці.

Поради для нормалізації ваги, зниження ІМТ та вісцерального жиру:

Вживайте більше простої, багатої харчовими волокнами їжі.

Зменшіть споживання калорійних і некорисних транс-жирів, солі та цукру.

Щоденно вживайте корисні жири, горіхи, рибу, бобові, оливкову олію.

Вживайте ягоди, багаті на поліфеноли та корисні для зміцнення судин, серця.

Не забувайте про фізичну активність.

Відмовтеся від алкоголю і солодких газованих напоїв.

Дотримуйтесь питного режиму.

Дотримуйтесь режиму дня та спіть щонайменше 7-8 год. на добу.

Керуйте своїми емоціями, уникайте хронічного стресу.

Можливо, це зображення в мультиплікаційному стилі (одна або кілька осіб, люди стоять та текст «центр ромадського п ожирння основнi̇ причини захворювання нерацональне харчування та малорухливий спосиб життя. основні правила 古 ускладнення внаслдок ожириння: озахворювання серця та нсульти; оцукровий дабет 2 типу; опевнi̇ види раку; опроблеми травленням; огнекологчни та сексуальн проблеми; оапное yBi CHI; оостеоартроз; оважк симптоми COVID-19. o регулярно займайтеся спортом. дотримуйтесь плану здорового харчування. визначте ситуацё, що викликають неконтро- льований прийом II. 。 регулярно стежте за своею вагою. 。 будьте послдовними.»)

Ці правила повинні знати дорослі і діти як Ковідом не захворіти

/Files/images/правила ковіду 1.jpg /Files/images/правила ковіду 2.jpg /Files/images/правила ковіду 3.jpg /Files/images/правила ковіду 4.jpg /Files/images/правила ковіду 5.jpg /Files/images/правила ковіду 6.jpg

/Files/images/правила ковіду 7.jpg


Сказ: Шляхи інфікування

28 вересня відзначається Всесвітній день боротьби зі сказом, мета якого - привернути увагу до проблем розповсюдження цієї хвороби, а також до її наслідків.

Сказ — це гостре інфекційне захворювання, що характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи.

Інфекція передається людям і тваринам через укуси або подряпини, зазвичай через слину. Людей найчастіше інфікують коти, собаки, лисиці та вовки. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини. Інкубаційний період сказу зазвичай триває 2–3 місяці.

Сказу можна повністю уникнути, якщо після укусу людина отримає необхідну медичну допомогу. Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини. Таких щеплень має бути шість: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й і 90-й дні. Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.

Для профілактики сказу необхідно:

регулярно вакцинувати тварин;

уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;

дотримуватися правил утримання тварин.

Для планової профілактики сказу вакцинуватися можуть люди, які професійно пов’язані з ризиком інфікування сказом: спеціалісти ветеринарної медицини, працівники ветеринарних лабораторій, клінік, мисливці, лісники та ін.

/Files/images/сказ.png


Отруєння грибами

/Files/images/отруєння грибами.jpg

Клінічні симптоми, які виникають після вживання отруйних грибів, поділяють на ранні - від 30 хв до 6 год та пізні симптоми, які виникають через 6 годин та декількох діб після їх прийому. Клінічна картина пацієнтів з інтоксикацією отруйними грибами залежить в основному від виду вживаного гриба, починаючи від легкої шлунково-кишкової симптоматики і закінчуючи порушенням роботи внутрішніх органів (печінки, нирок), центральної нервової системи та смерті. Наступний фактор, що впливає на токсичність- вік гриба та спосіб його приготування.

Симптоми отруєння грибами:

Нудота, блювання;

Біль у животі;

Діарея;

Слабкість;

Запаморочення;

Головний біль;

Пітливість;

Втрата свідомості;

Брадикардія;

Тахікардія;

Задишка;

Підвищена температура тіла;

Сухість в роті;

Помутніння в очах;

Тремор;

Галюцинації;

Судоми.

Невідкладна допомога:

Зберігайте спокій;

За можливості промити шлунок до чистих промивних вод за допомогою перекип’яченої води;

Вживати велику кількість рідини не великими порціями;

Госпіталізація до медичного закладу або виклик швидкої медичної допомоги.

Профілактика отруєння:

Відмовтеся від споживання дикорослих грибів.


Обережно гриби!

В Україні почастішали випадки отруєння дикорослими грибами

Протягом серпня зафіксували 11 випадків отруєння дикорослими грибами, постраждали 17 дорослих і 2 дітей.

Від початку осені спостерігається збільшення кількості випадків отруєння дикорослими грибами. Станом на 10 вересня уже зафіксували 12 випадків отруєння дикорослими грибами.

Зокрема, найбільше постраждалих — 7 людей, у т.ч. 5 дітей, 2 з них померли — зареєстрували у Вінницькій області.

Нагадуємо правила збирання та споживання грибів:

найкраще відмовитися від споживання дикорослих грибів, замінивши їх грибами, які вирощують штучно, належно контролюють і продають у торговельній мережі;

не купуйте гриби на стихійних ринках;

уважно оглядайте гриби, звертайте увагу на колір капелюшка, губки, ніжки;

збирайте лише добре знайомі вам гриби, за найменшого сумніву одразу викиньте гриб — не залишайте його поряд з іншими;

не беріть занадто молоді чи старі гриби — їх легко переплутати з отруйними;

не збирайте гриби поблизу трас, підприємств, забруднених територій, адже гриби вбирають у себе широкий спектр отруйних речовин, зокрема важкі метали;

не збирайте гриби за посушливої погоди, бо в цей час гриб пересихає — віддає воду і збільшує концентрацію токсинів;

не куштуйте сирі гриби;

удома ще раз ретельно перевірте гриби — усі сумнівні треба викинути;

готуйте гриби протягом першої доби після збирання;

варіть гриби не менше трьох разів, щоразу у свіжій підсоленій воді не менше 30 хв;

зберігайте страви з грибами в холодильнику в емальованому посуді не більше доби.

Вживати гриби не рекомендовано вагітним, жінкам, які годують грудьми, та літнім людям. Не варто годувати грибами чи стравами з них дітей до 12 років.

/Files/images/гриби.png


Порядок надання допомоги постраждалим при підозрі на гостру отруєння невідомою речовиною

/Files/images/порядок надання допомоги.jpg

ГІГІЄНА КОРИСТУВАННЯ МОБІЛЬНИМ ТЕЛЕФОНОМ

/Files/images/мобільні телефон.jpg

Мобільний телефон (смартфон) – це дуже зручний та корисний засіб. Однак, його використання потребує певних гігієнічних навичок.

Крім відомих переваг, цей ґаджет має деякі небезпечні для здоров’я людини аспекти, одним з яких є електромагнітне випромінювання.

Дослідженнями, які були проведені у Швейцарії і Франції встановили, що кістковий мозок дитини в 10 разів чутливіший до негативного впливу електромагнітного випромінювання, ніж дорослої людини, у той час, як тонкий несформований череп немовлят і дітей ясельного віку робить їх ще більш беззахисними та уразливими до опромінення.

Американська академія педіатрії також попереджає, що діти потребують передусім реального спілкування, а не віртуального. Та чи замислюються про це батьки, залишаючи дітей бавитися з мобільними телефонами та іншими ґаджетами.

Науковці припускають, що навіть 50 хв впливу електромагнітного випромінювання мобільного телефону (смартфону) здатні порушити обмін глюкози в мозку, і, як наслідок, сприяти розвитку різних патологій. До того ж World Health Organization (WHO) вже давно класифікує електромагнітні випромінювання мобільних телефонів (смартфонів) як один із можливих найнебезпечніших канцерогенів.

12 порад як захистити себе від дії електромагнітного випромінювання:

1.Показник шкідливого впливу телефонів на здоров’я людини вказується в супровідних документах до пристрою. Максимально допустимий рівень SAR дорівнює 1,6 Вт / кг. Вибираючи новий апарат, необхідно звертати увагу на цей показник і не купувати телефони з рівнем SAR вище 1,2.

2.Довгі й часті розмови, на думку деяких лікарів, можуть спровокувати розвиток та ріст пухлин мозку. Для зниження ризику рекомендується користуватися провідною гарнітурою або використовувати гучний зв’язок.

3.Максимальний пік електромагнітного випромінювання помічений у моменти пошуку мережі, дозвону і з’єднання. Наполегливо рекомендуємо підносити телефон до вуха лише після того, як абонент відповість на дзвінок, тримаючи весь цей час трубку в руці і спостерігаючи за індикацією на дисплеї (або вібрацією).

4.Під час очікування телефон постійно тримає зв’язок з базовою станцією, тому ні в якому разі не можна розташовувати його поруч із собою в періоди сну або відпочинку. З цієї ж причини мобільному апарату не місце в нагрудній або кишені штанів.

5.Передача даних по каналах (GPRS, EDGE, 3G та 4G) посилює випромінювання у той час, коли на апарат закачуються безкоштовні ігри та нові додатки. Тоді обов’язково не тримати пристрій у руках, а краще поставити на закачування кілька файлів і відкласти трубку у сторону.

6.Металеві предмети беруть на себе роль екрану і збільшують інтенсивність електромагнітного поля. З цієї причини слід утримуватися від телефонних бесід у транспорті і знімати під час довгих розмов окуляри з металевою оправою і великі сережки з металу.

7.Не бажано спілкування по мобільному телефону (смартфону) під час руху в автомобілі чи іншому транспорті (не тільки через відволікання уваги від дороги, а й через те, що під час руху телефон переходить на максимальну потужність, щоб з’єднатися з базовими станціями зв’язку).

8.Чим нижче сигнал прийому мережі, тим вище електромагнітне випромінювання. Боротися з цим можна, вибираючи оператора зв’язку з хорошою зоною покриття і утримуючись від бесід у місцях з низьким сигналом.

9.Під час зарядки мобільний телефон (смартфон) стає ще небезпечнішим для здоров’я. Тому, якщо телефон розрядився, краще його спочатку зарядити і тільки потім, відключивши від мережі, продовжити спілкування.

10.Зарядний пристрій, який виконав своє завдання, продовжує споживати електроенергію і виробляти шкідливе випромінювання. Відразу ж після підзарядки телефону (смартфону) зарядний пристрій необхідно витягнути з розетки.

11.Особливообережнимипри користуванні мобільними телефонами повинні бути вагітні жінки.

12.Мобільний телефон (смартфон) – джерело бактерій, адже мало кому прийде в голову мити руки перед тим, як відповісти на дзвінок або зателефонувати.

Карантин, пов’язаний із COVID-19 змінить звички власників смартфонів. Для захисту від інфекцій трубку потрібно іноді протирати спеціальними вологими серветками, і перед прийомом їжі пам‘ятати про правила гігієни.

Не зайвим буде нагадати, що для збереження здоров’я неабияке значення має і режим харчування. Тому намагайтеся споживати більше зелені, овочів, фруктів. Хороший нічний сон допоможе у зміцненні природних механізмів відновлення молекули ДНК, яка може бути ушкоджена впливом електромагнітних випромінювань.


Про укус бджоли, оси, шершня

/Files/images/бджоли.jpg

Відпочивати на природі та не стикатися з комахами майже неможливо. І для дорослих, і для малих укуси комах викликають не тільки дискомфорт, а й можуть значно погіршувати самопочуття та викликати важкі алергічні реакції.

Укус бджоли або оси може спричинити алергічну реакцію (інколи це може бути навіть анафілактичний шок). Якщо після укусу комахи з’явилися сильний головний біль, задишка, нудота, судоми – слід негайно викликати швидку.

До 5% людей мають схильність до загальних реакцій на укуси комах. Організм людини може бути дуже чутливим до отрути комах, і в таких людей можуть виникати алергічні реакції, які можуть впливати на весь організм – систематичні (вони найнебезпечніші для здоров’я) або локальні – проявлятися лише у місці укусу.

Найбільше укусів бджіл та ос зазвичай фіксують у липні та серпні. Особливо обережним слід бути, якщо їсти солодкі фрукти або ягоди.

Що ж робити, якщо смугаста комаха все ж вкусила? Звернути увагу на симптоми!

Місцеві симптоми: свербіж, припухлість та почервоніння шкіри.

Загальна, системна алергічна реакція: місцева реакція, сильний свербіж, висип по всьому тілу, набряк шкіри та слизових оболонок, утруднене дихання.

Перша допомога при укусі:

Відійти у безпечне місце, аби уникнути повторного укусу комах.

Видалити жало, якщо це укус бджоли, оса жала не залишає. Обережно витягнути його чистими пальцям чи пінцетом. Слідкуйте за тим, щоб не залишилось частинок жала в шкірі.

Зняти усі прикраси з області, яку вжалили, адже у разі бурхливої алергічної реакції та розвитку набряку це може стати неможливим.

Прикласти холод на місце укусу, не менш ніж на 10 хв, щоб зменшити почервоніння та попередити набряк. Для цього може підійти охолоджуючий пакет одноразової чи багаторазової дії чи будь-що з холодильної камери, загорнуте у рушник.

Якщо укус прийшовся на слизові рота, горла, язика, слід пити холодну воду чи з’їсти морозиво.

Для зменшення набряку та свербіння можна використати антигістамінні препарати


Норми харчування для дітей

/Files/images/норми харчування 1.jpg /Files/images/норми харчування 2.jpg /Files/images/норми харчування 3.jpg /Files/images/норми харчування 4.jpg


Всесвітній день боротьби з малярією – 25 квітня

Щороку, починаючи з 2008 року 25 квітня світ відзначає Всесвітній день боротьби з малярією.

Попри широкомасштабні профілактичні заходи, спрямовані на боротьбу з малярією, епідемічна ситуація стосовно цієї інфекції у світі залишається напруженою. Малярія реєструється в більш ніж 100 країнах, більшість з яких знаходяться в зоні тропіків та субтропіків: переважно це країни Африки, Азії, Океанії, Латинської та Південної Америки.За данимиWorld Health Organization (WHO)щороку у світі на малярію хворіє понад 200 млн. людей, у 2019 р. ця хвороба забрала життя 409 000 осіб, половина з яких діти.

Для України проблема малярії втратила актуальність з середини минулого століття, коли, завдяки комплексним протиепідемічним заходам, триденна vivax-малярія, раніше поширена практично у всіх регіонах була повністю ліквідована. З того часу в нашій країні реєструються лише завезені випадки захворювання.

Звісно, невеликий відсоток українців відвідує Африку чи Південну Америку, однак під час пандемії COVID-19 кількість мандрівників значно скоротилась. Проте, активні осередки малярії є і у країнах, географічно близьких до України (зокрема в Таджикистані, Азербайджані). В Україні, особливо в її західних регіонах, наявні всі передумови для нового виникнення та розповсюдження цього захворювання.

За інформацією Центру громадського здоров’я України у 2019 р. в Україні було зареєстровано 41 випадок захворювання на малярію (0,10 на 100 тис. населення), у 2020 р. – 19 випадків (0,05 на 100 тис. населення). Дані епідеміологічного розслідування довели, що всі випадки захворювання завезені, тож зниження їхньої кількості пов'язане зі скороченням туристично-міграційних процесів у зв'язку з карантинними обмеженнями у 2020 р.

У м. Києві спостерігається така ж сама тенденція: у 2019 р. було зареєстровано 12 випадків малярії (0,41 на 100 тис. населення), з них 2 дитини до 17 років; у 2020 р. – 4 випадки захворювання (0,14 на 100 тис. населення).

Якщо ви плануєте відвідати неблагополучну щодо малярії країну, варто заздалегідь проконсультуватись зі своїм сімейним лікарем або лікарем-інфекціоністом стосовно хіміопрофілактики. Адже розпочинати прийом ліків для профілактики малярії потрібно за тиждень до від’їзду. Хіміопрофілактику слід продовжувати весь термін перебування у країні, а також після повернення додому.

Основним заходом неспецифічної профілактики малярії безпосередньо в ендемічному регіоні є запобігання укусам комарів: захист приміщень від проникнення комарів, використання антимоскітних сіток на дверних та віконних рамах, обробка приміщень інсектицидами, просочування одягу та нанесення на шкіру репелентів (засоби, що відлякують комарів, тощо).

Особам, в яких підвищилася t°c тіла після повернення з ендемічного щодо малярії регіону, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою! Своєчасне інформування лікаря про перебування в неблагополучній щодо малярії країні та дотримання рекомендацій дозволить зберегти здоров'я.

Джерело


Карантин і забаганки організму

/Files/images/карантин і забаганки організму.jpg


Анемія у дітей

Анемія - це стан, при якому кількість еритроцитів в організмі зменшується нижче норми для віку вашої дитини. Еритроцити переносять кисень по всьому тілу, використовуючи білок, який називається гемоглобін. Якщо цих клітин або цього білка недостатньо, виникає анемія.

Анемія часто є симптомом захворювання, а не самою хворобою. У деяких випадках анемія є тимчасовою і спричинена дефіцитом харчування або втратою крові. В інших - це результат хронічного або спадкового стану, включаючи генетичні розлади, аутоімунні проблеми, рак та інші захворювання.

Ознаки та симптоми анемії

Бліда шкіра та губи

Темні кола навколо очей

Зниження апетиту

Часті вірусні інфекції

Дратівливість

Слабкість

Швидка втомлюваність, частий тривалий сон

Незвичний потяг до неїстівних речей, таких як лід, бруд, фарба, крейда або крохмаль

Діти з важкою анемією можуть мати додаткові ознаки та симптоми:

Задишка

Швидкий пульс

Набряклість рук та ніг

Головні болі

Запаморочення

Якщо Ви відмічаєте подібні скарги у Вашої дитини – обов’язково зверніться до свого лікаря

У дитячому віці найчастіше зустрічається залізодефіцитна анемія.

Групи ризику залізодефіциту:

Немовлята, які народилися передчасно або мають малу вагу

Немовлята, які вживають коров'яче або козяче молоко до 1 року

Немовлята на грудному вигодовуванні, яким після 6 місяців не дають прикорм, що містить залізо.

Немовлята, які вживають суміш, не збагачену залізом

Діти віком від 1 до 5 років, які випивають більше 710 мл коров'ячого, козячого або соєвого молока на день

Діти з незбалансованим харчуванням

Діти, які мають хронічні інфекції

Діти з надмірною вагою або ожирінням

Дівчата-підлітки також мають більший ризик дефіциту заліза, оскільки їх організм втрачає залізо під час менструації.

Залізодефіцитна анемія зазвичай діагностується за допомогою розгорнутого аналізу крові. МОЗ України та Американська академія педіатрії рекомендує пройти обстеження всіх немовлят на залізодефіцитну анемію у віці від 9 місяців, а для тих, хто має фактори ризику дефіциту заліза – раніше. Для дітей після 1 року – щорічний контроль загального аналізу крові.

Важливо проводити загальний аналіз крові на автоматичному гематологічному аналізаторі, оскільки окрім основних показників – рівню гемоглобіну та еритроцитів, ми можемо бачити такі важливі індекси, як MCV та MCH, які часто допомагають установити вид анемії або виявити латентний дефіцит заліза.

Лікування полягає в відновленні запасів заліза, а також усуненні причини його дефіциту.

Профілактика залізодефіцитної анемії:

збалансоване харчування: у щоденний раціон мають входити продукти із вмістом заліза (наприклад, м’ясо);

утримайтесь від надмірного вживання чаю, кави, молока;

виключно грудне вигодовування до 6міс;

не діагностуйте і не лікуйте анемію самостійно: при перших підозрах зверніться до лікаря.

Джерело


Харчова алергія у дітей

Харчова алергія – це реакція організму на білки, що містяться в продуктах харчування; реакція виникає після вживання продукту і не залежить від його кількості (на відміну від непереносимості харчових продуктів, коли реакція виникає лише при вживанні певної кількості цього продукту).

Існує багато симптомів і хвороб, які можна помилково прийняти як харчову алергію і для того, щоб отримати раціональну терапію їх потрібно відрізняти!

Симптоми харчової алергії:

Шкірні:

- папули, що нагадують укуси комарів, або дрібноточковий висип;

- свербіж;

- набряк обличчя;

- гостра кропив’янка;

Органи дихання

- чхання;

- хрипи;

- першіння в горлі.

Шлунково-кишковий тракт:

- нудота;

- блювання;

- діарея

Інколи можуть бути більш серйозні реакції у вигляді анафілаксії

Виділяють 8 основних продуктів, які викликають 90% харчових алергій: білок коров’ячого молока, яйця, арахіс та горіхи з дерев (волоські, фісташки, пекан, кеш’ю), соя, пшениця, риба (тунець, лосось, тріска) та морепродукти (креветки, краби, мідії).

Існують також перехресні реакції з іншими продуктами:

- алергія на білок коров’ячого молока - в 90% відмічається реакція на козяче молоко, 40% - на соєве молоко;

- яйце – в 5% реакція на курятину;

- арахіс – 5% на бобові (горох, квасоля) та 30 % - інші горіхи;

- риба – 50% на іншу рибу і 10% - на морепродукти;

Діагностика

- в першу чергу – це збір анамнезу лікарем;

- ведення харчового щоденника;

- оцінка частоти та інтенсивності симптомів;

- при підозрі на Ig E-залежну алергію – проведення шкірних тестів або визначення специфічних Ig E до підозрюваних харчових продуктів

- при підозрі на Ig E-незалежну алергію – пробне виключення підозрюваних харчових продуктів на 2-6 тиж та повторним їх введенням в раціон

Лікування

Виключення провокуючого продукту з раціону харчування.

Хороша новина полягає в тому, що харчова алергія часто переростає в ранньому дитинстві. За дослідженнями, алергія на яйця, молоко, пшеницю та сою від 80% до 90% знижується у віці до 5 років (інколи 16р.).

Джерело


/Files/images/анафілаксія.jpg


Обережно кліщі

/Files/images/кліщі.png

Щороку навесні із настанням тепла і пробудженням рослин активізуються іксодові кліщі. Їхня активність починається у квітні і триватиме до червня, потім вони знову будуть активні у серпні–жовтні.

Кліщі можуть переносити збудників як вірусних, так і бактеріальних захворювань, які потрапляють у наш організм під час присмоктування.

Підчепити кліща можна на будь-якому газоні й траві, найімовірніше в лісі, парку чи сквері. А тому вирушаючи на прогулянку, пікнік чи в похід варто подбати про захист!

Як уберегтися від кліщів

Подбайте про відповідне вбрання: закрите взуття й одяг, головний убір.

Для захисту скористайтеся репелентом — спеціальним засобом,

найчастіше у вигляді аерозолю, що відлякує кліщів. Обов’язково зверніть увагу на тривалість його дії та не забувайте використовувати повторно, коли час дії мине.

На прогулянці тримайтеся ближче до центру стежки та не заходьте в траву, звільніть місце для привалів від хмизу

Ретельно оглядайте себе та своїх близьких щодвігодини прогулянки. Відчути укус кліща майже неможливо: тварина виділяє анестетичну речовину, що знеболює укус.

Одразу після повернення додому ще раз огляньте близьких, дітей і себе: найкраще це зробити в білій ванні з добрим освітленням.

Удома виперіть і попрасуйте одяг і речі, якими користувалися на прогулянці.

Якщо на природу брали домашнього улюбленця — його також слід оглянути на наявність кліщів.

Кліщ може триматися на тілі людини або тварини до 12 діб. Дорослих кліщів, що присмокталися, найчастіше помічають через 2–3 дні: на місці укусу з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, а сам кліщ збільшується в розмірах.

Пам’ятайте алгоритм дій, якщо ви виявили на тілі кліща

Не тиснути;

Не виривати;

Не заливати олією або спиртом;

Звернутися у травмпункт, де вам допоможуть витягнути кліща і проконсультують щодо подальших дій;

Якщо поблизу немає лікаря, акуратно викрутити кліща обертальними рухами пінцетом або через марлю;

Продезінфікувати місце укусу;

Віднести кліща в лабораторію;

Здати кров на антитіла;

За потреби пройти імунотерапію.

Не всі кліщі переносять збудників небезпечних захворювань, однак їхні укуси можуть загрожувати людині близько 150 недугами, найпоширеніші з яких кліщовий енцефаліт й бореліоз (хвороба Лайма).

Першим проявом хвороби Лайма є почервоніння на місці присмоктування кліща, головний біль, ломота у всьому тілі і млявість. Якщо не провести лікування на ранній стадії, хвороба може призвести до ураження різних органів: шкіри, суглобів, м’язів, нервової й серцево-судинної системи, і навіть до інвалідності.

Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100 %.

Кліщовий вірусний енцефаліт починається з головного болю, гарячки, нудоти, блювоти, порушення сну. При цьому захворюванні переважно уражається центральна нервова система, що може призвести до інвалідності, а в окремих випадках — до летальних наслідків.

Заразитися можна не лише під час кровоссання кліща, але також якщо випадково його розчавити або розчесати місце укусу.

Протягом трьох тижнів після укусу кліща спостерігайте за своїм станом: щоденно вимірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення чи почервоніння на шкірі, яке продовжує збільшуватися, — негайно зверніться до лікаря.

Докладніше на сайті ЦГЗ


Дифтерія

Дифтерія – це важке інфекційне захворювання з повітряно-крапельним шляхом передачі, збудник якого швидко поширюється при кашлі та чханні. Хвороба супроводжується місцевим запаленням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, явищами загальної інтоксикації, ураженням переважно серцево-судинної, нервової систем і може призвести до смерті.

Збудник дифтерії – дифтерійна паличка є стійкою в навколишньому середовищі. Патогенна дія пов’язана зі специфічним токсином, який виділяє збудник. Дифтерійна паличка проникає у слизові оболонки зіву та інших органів, де викликає крупозне або дифтерійне запалення з утворенням плівок. Токсин, що утворює збудник, всмоктується у кров і викликає загальну інтоксикацію з ураженням серцевого м’яза, нервової системи, нирок, наднирників.

Інкубаційний період триває від 2 до 10 днів. У залежності від ураженого органу розрізняють дифтерію зіву, носу, гортані, очей та інше. Найбільш небезпечною є токсична форма дифтерії.

При захворюванні спостерігається:

плівчастий наліт на мигдаликах, що може поширюватись на піднебінні дужки та язик;

набряк і почервоніння горла;

біль при ковтанні;

збільшення шийних лімфатичних вузлів;

порушення загального стану хворого;

висока температура тіла;

порушення з боку серцево-судинної системи;

загальна розбитість, слабкість;

болі в животі, іноді блювання;

набряк підшкірно-жирової клітковини шиї відбиває ступінь загальної інтоксикації.

При дифтерії гортані патологічний процес охоплює слизові оболонки гортані та трахеї, спостерігається осиплість голосу, кашель спочатку гавкаючий, який потім втрачає звучність, наростають симптоми стенозу (перекриття) верхніх дихальних шляхів: шумне дихання, напруження допоміжної дихальної мускулатури.

Перехід до асфіктичної стадії проявляється порушенням газообміну, супроводжується ціанозом (посинінням шкірних покривів), випадінням пульсу під час вдиху, пітливістю, занепокоєнням. Якщо людині не буде своєчасно надана лікарська допомога, то хворий може померти від асфіксії.

Детальніше про дифтерію за посиланням:


Чому слід їсти більше овочів та фруктів ?

/Files/images/чому слід їсти овочі.jpg

Харчування сучасної людини значним чином відрізняється від того, яке було 100 і навіть 50 років тому. Шалений темп життя, стрімкий розвиток харчової промисловості, вживання їжі швидкого приготування з великою часткою рафінованих продуктів – все це суттєво впливає на здоров’я, працездатність, якість та тривалість життя. За данимиWorld Health Organization (WHO), здоров’я людини на 50% залежить від того, що вона їсть.

У 2017 р. в Україні, використовуючи наукові дослідження і досвід провідних країн світу, вперше було розроблено і затверджено Тарілку_здорового_харчування. Згідно з рекомендаціями Міністерство охорони здоров'я України, у щоденному раціоні мають бути різні продукти, серед яких овочів і фруктів денна норма – 5 порцій (600-800 г).

Половину цієї умовної тарілки здорового харчування складають овочі - 300 г та фрукти і ягоди – 300 г на добу. Здорове харчування має бути смачним, доступним та корисним.

Для підтримки оптимального здоров’я в раціон харчування бажано включати різнокольорові (червоні, фіолетові, помаранчеві, жовті, темно-зелені) фрукти та овочі. У їхньому складі містяться різні біологічно активні речовини (біофлавоноїди, мінерали, вітаміни, клітковина).

Фрукти та овочі містять багато різних вітамінів та мінералів. Фолієва кислота, магній, калій, вітаміни групи В, А, Е, К, С – це лише деякі вітаміни та мінерали, які є у великій кількості саме в овочах, фруктах та засвоюються краще, ніж синтетичні вітамінно-мінеральні комплекси.

Всі ці мікронутрієнти в рослинних продуктах мають свою позитивну дію на здоров’я:

Каротиноїди провітаміну А в гарбузі, моркві, абрикосах, персиках, дині, шипшині, обліписі – важливі для зору.

Вітамін Е в горіхах, насінні, зеленому горошці, шпинаті, листках салату – необхідний для шкіри, судин, імунітету, статевого здоров’я.

Вітамін К у шпинаті, зеленому салаті, бобових – для згортання крові, засвоєння вітаміну Д.

Вітаміни В1, В6 у бобових, горіхах – для профілактики порушень нервової системи.

Фолієва кислота в зелених листових овочах – для здоров’я крові, важлива для вагітних.

Вітамін С, якого багато у квашеній капусті, болгарському перці, шипшині, ягодах, зелені, цитрусових – забезпечить імунітет, еластичність судин, здоров’я шкіри.

Фрукти та овочі багаті антиоксидантами та фітонутрієнтами. «Вільні радикали» в організмі постійно стають причиною пошкодження клітин, але антиоксиданти у складі фруктів та овочів нейтралізують їх, зменшують запалення, покращують функції судин та інше.

Детальніше про те, чому слід їсти більше овочів та фруктів за посиланням

Всесвітній день здоров’я

/Files/images/Здоров\'я 21 -1.jpg /Files/images/Здоров\'я 21 -2.jpg

/Files/images/Здоров\'я 21 -3.jpg /Files/images/Здоров\'я 21 -4.jpg

Всесвітній день здоров’я у 2021 році має особливе значення.

Бути здоровим – це не лише правильно харчуватися та робити фізичні вправи, але й бути відповідальним і усвідомлювати те, що COVID-19 – це реальна загроза.

Тому бути здоровим у 2021 році це:

- дотримуватися карантинних обмежень;

- носити маску правильно, тримати соціальну дистанцію;

- вакцинуватися проти COVID-19, коли настане ваша черга, детальніше – на vaccination.covid19.gov.ua

Бережіться та будьте здорові відповідально! А що для вас означає бути здоровим?

Презентація до дня здоров‘я «Подорож в країну здоров‘я»

Формування правильної постави у дітей

Обережно змії

/Files/images/укус змії.jpg

За вікном все тепліше, тому улюбленими місцями відпочинку скоро для нас стануть парки, ліси, водойми, де ми можемо зустріти різних змій, у тому числі гадюку.

На території України із отруйних змій проживає гадюка звичайна, гадюка степова та гадюка Нікольського.Від укусу української гадюки померти майже не можливо!

Симптоми укусу гадюки:

наявність слідів від укусу гадюки, а саме:

однієї або двох цяток з капілярною кровотечею;

печіння, біль та набряк у місці укусу;

гематома на і біля місця укусу;

некроз тканин;

головний біль;

запаморочення;

слабкість;

блідість шкірних покривів;

підвищене потовиділення;

нудота, блювання;

біль у животі.

При укусі гадюки необхідно:

зберігати спокій;

обмежити рухову активність, за можливості іммобілізувати кінцівку;

звільнити місце укусу від будь якого стискання ( одяг, взуття, прикраси, тощо);

місце укусу обробити антисептиком на водній основі;

вживати велику кількість рідини;

госпіталізація до медичного закладу.

Що заборонено робити:

накладати джгут на кінцівку.При накладанні джгута на кінцівку зупиняється кровообіг, внаслідок чого тканини починають поступово відмирати і в кінцевому результаті це може призвести до ампутації кінцівки. Кількість отрути для всього організму не є смертельною, а якщо накладемо джгут, то кількість отрути згубно буде впливати на саму кінцівку;

висмоктувати отруту з рани. Отрута не вводиться поверхнево, висмоктування не в змозі видалити отруту, бо вона вводиться глибоко у тканини. Додатково можна інфікуватися від постраждалого;

розрізати місце укусу. За допомогою такої маніпуляції можна пошкодити артерії, вени, сухожилля, нервові закінчення. Використання нестерильного інструменту несе небезпеку додаткового інфікування рани;

вживати алкоголь. Вживання алкоголю може маскувати неврологічні розлади;

панікувати.

Профілактика укусу:

одягайте одяг, який зможе захистити від укусу змії, а саме довгі штани та високе взуття;

перевіряйте те місце, де плануєте зробити привал.

Перед тим як сісти на траву, колоду дерева чи камінь- постукайте палицею.

Автор: @oksanka_martsyniuk

Всесвітній день боротьби з туберкульозом – 24 березня

/Files/images/туберкульоз.png

Щорічно 24 березня в усьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Ця дата є фіксованою і хоча вона не вважається червоним днем календаря, проте виконує важливу функцію в підвищенні обізнаності суспільства про серйозність захворювання і необхідність боротьби з ним.

Саме цього дня в 1882 році німецьким мікробіологом Робертом Кохом був виявлений збудник туберкульозу, що дозволило зробити крок вперед у розумінні природи даного захворювання і виявленні методів його лікування. А вже в 1887 році був відкритий перший протитуберкульозний диспансер.

У 1890 році Роберт Кох отримав туберкулін та зробив доповідь на лікарському конгресі про профілактичну і, можливо, лікувальну дію туберкуліну. Випробування проводилися не тільки на піддослідних тваринах. У дослідах брав участь сам Роберт Кох зі своєю помічницею.

Робота з вивчення туберкульозу продовжувалась і в 1921 році вперше було проведено щеплення БЦЖ новонародженій дитині. Поширення вакцинації проти туберкульозу призвело до поступового скорочення кількості масових захворювань та зменшення показників смертності від туберкульозу.

Попри досягнення в боротьбі з цією недугою, туберкульоз все одно є одним з небезпечних захворювань, що вимагають серйозного і тривалого лікування. Всесвітній день боротьби з туберкульозом 2021 – це привід для того, щоб обговорити стан епідеміологічної ситуації з туберкульозу у світі та виклики, пов’язані з лікарсько-стійким туберкульозом та наслідками пандемії COVID-19.

Туберкульоз залишається однією з 10 провідних причин смерті у світі. За оцінками @World Health Organization, у кожного третього пацієнта з туберкульозом спостерігається лікарсько-стійка форма захворювання, а показники успішності лікування таких форм недостатньо високі. Близько 25% населення світу є носіями латентної туберкульозної інфекції. Ці люди не хворі і не можуть розповсюджувати туберкульоз, проте, за певних обставин латентна туберкульозна інфекція може перейти в них в активний туберкульоз.

Детальніше про туберкульоз та міфи, що пов‘язані з ним:

https://kcphc.kyiv.ua/.../vsesvitniy-den-borotbi-z...

Курити - це НЕ круто!

Перший крок, з якого починається відмова, - розробка плану відмови.

Його основні етапи:

Призначте дату відмови від куріння;

Повідомте родину та друзів про ваше рішення, попросіть їх про підтримку;

Будьте готові до труднощів під час спроби кинути курити;

Приберіть тютюнові вироби з-перед очей.

/Files/images/куріння.png

Всесвітній день води - 22 березня

/Files/images/вода.png

12 ПРИЧИН, чому нашому організму потрібна вода:

Змащує суглоби. Хрящі, що знаходяться в суглобах та дисках хребта, містять близько 80% води. Тривале зневоднення може знизити амортизовану здатність суглобів, що призведе до болю.

Утворює слину та слиз. Слина допомагає нам перетравлювати їжу і зберігає вологість у роті, носі та очах. Це запобігає тертю та певним типам пошкоджень. Також питна вода очищає нашу ротову порожнину і може зменшити руйнування зубів.

Доставляє кисень по всьому тілу. Наша кров на 90% складається з води і кров переносить кисень до різних частин тіла.

Покращує здоров'я та красу шкіри. При зневодненні шкіра стає більш вразливою до різноманітних шкірних захворювань і передчасного утворення зморшок.

Заспокоює мозок, спинний мозок та інші чутливі тканини. Зневоднення може вплинути на структуру та функції мозку. Вона також бере участь у продукуванні гормонів та нейромедіаторів. Тривале зневоднення може призвести до проблем з мисленням та міркуванням.

Регулює температуру тіла. Коли наше тіло нагрівається, то вода, що зберігається в середніх шарах шкіри, виходить на поверхню у вигляді поту.

Від води залежить травна система. Для нормальної роботи кишківника потрібна достатня кількість води. Зневоднення може призвести до проблем з травленням, закрепів та підвищеної кислотності шлунка. Це збільшить ризик печії та виразки шлунка.

Виводить відходи з нашого організму. Вода необхідна у процесах потовиділення та виведенні сечі, калу.

Допомагає підтримувати артеріальний тиск (АТ). Нестача води може призвести до згущення крові та підвищення АТ.

Робить мінерали та поживні речовини доступними. Вони розчиняються у воді, що дозволяє їм проникати в різні частини тіла.

Запобігає пошкодженню нирок. Нирки регулюють рідину в організмі. Нестача води може призвести до утворення каменів у нирках та інших проблем.

Зниження ваги. Якщо воду вживати замість підсолоджених соків та газованих напоїв, то вона може допомогти вам у схудненні.

Ознаки нестачі вітамінів у нашому організмі

Багато хто знає, що вітаміни мають високу біологічну активність, а також вони потрібні, але в невеликих дозах (від мкг до декількох десятків мг/добу). На відміну від макронутрієнтів (білків, жирів, вуглеводів) вітаміни не є пластичним, будівельним матеріалом чи джерелом енергії, але відіграють важливу роль в організмі. Кожному вітаміну властива специфічна функція, що робить їх незамінними в життєдіяльності різних клітин організму. Індустріалізація та сучасний темп життя сприяли тому, що вживання рафінованих, консервованих продуктів та фастфудів, які мають низьку вітамінну цінність збільшилося.

/Files/images/вітаміни.jpg

Напружений ритм сучасного життя, підвищений рівень стресу, психоемоційне навантаження, погіршення екологічної ситуації, якості питної води, виснаження ґрунтів, на яких вирощуються продукти, незбалансоване харчування, безконтрольне використання ліків – все це сприяє масовому дефіциту більшості вітамінів у дорослих та в дітей.

Дефіцит вітамінів у раціоні харчування призводить до зниження працездатності, порушення обміну речовин, імунітету, виникненню різних патологічних станів в організмі. Гіповітаміноз може виникати коли недостатня кількість вітамінів надходить з їжею, їхнє всмоктування та обмін, а також при певних фізіологічних станах (діти, вагітні, люди похилого віку, в післяопераційний період, при фізичних навантаженнях, тощо).

Існує 3 стадії нестачі вітамінів:

Дефіцит вітамінів, що підтверджується тільки лабораторними методами, але вже є порушенням метаболічних процесів, у яких бере участь конкретний вітамін. Знижується опір організму до інфекцій, працездатність, загострюються хронічні захворювання та уповільнюються терміни одужання після операцій, травм, опіків.

Різке (але не повне) зниження запасів вітамінів в організмі, внаслідок чого з'являються не тільки загальні прояви виснаження (зниження працездатності, швидка втомлюваність), але й специфічна клінічна картина нестачі вітамінів.

Крайній ступінь нестачі, авітаміноз, тобто повне виснаження вітамінних ресурсів організму, яке в наш час трапляється рідко.

Найчастіші причини недостатності вітамінів: низький вміст їх у нашому раціоні харчування, втрата більшої частки їх під час кулінарної обробки продуктів, погіршення всмоктування вітамінів через порушення кишкової мікрофлори.

Гастрити

/Files/images/гастрит.png

Гастрит – це запалення слизової оболонки шлунку, що може бути спричинене різними факторами, зокрема інфекцією, стресом, пошкодженням лікарськими препаратами та порушеннями імунної системи.

Гастрит – це одне із найпоширеніших захворювань шлункового тракту. Воно не завжди має гострий перебіг, тому доволі часто залишається без уваги, не пролікованим.

Характерні симптоми гастриту:

біль у животі;

відчуття дискомфорту, важкості у шлунку;

пекучий або щемлячий біль у шлунку після або під час їжі;

відрижка, іноді нудота або блювання.

При ерозивному гастриті спостерігається запалення та ерозія слизової оболонки шлунку. Це може виникнути різко після вживання алкоголю, стресу, ліків (наприклад аспірину, нестероїдних протизапальних препаратів). При нераціональному харчуванні та порушенні його режиму можливий і повільний розвиток у відносно здорових людей. Рідше гастрит виникає після бактеріальних та вірусних інфекцій, хвороби Крона, впливу випромінювання.

При не ерозивному гастриті виникають зміни у слизовій оболонці шлунку, спочатку її витончення, потім атрофія і перетворення слизової тканини в іншу (метаплазія). Нерідко білі кров’яні клітини накопичуються у шлунку і це призводить до його запалення. Зазвичай не ерозивний гастрит викликається бактерією Helicobacter Pylori. Це найбільш розповсюджена причина гастриту та пептичної виразки.

Тривала інфекція Н. Pylori збільшує ризик розвитку раку шлунку. H. Pylori може зберігатися в калі, слині, нальоті зубів, тому може легко передаватися як кишкова інфекція (особливо, якщо нехтувати елементарними гігієнічними заходами). Також, інфекція може передаватися при близькому контакті та через поцілунки.

Вірусний гастрит або грибковий гастрит виникає в людей, які перенесли тривалу тяжку хворобу або були порушення імунної системи (наприклад, у людей зі СНІДом, онкологічними захворюваннями, або в тих, хто приймає імунодепресанти).

Гострий стресовий гастрит виникає при масивних ушкодженнях (опіки шкіри, травми голови, сильні кровотечі, що може бути пов’язане зі зниженням кровопостачання у шлунок, збільшення кількості кислоти та/або порушення здібності слизової оболонки шлунку регенерувати.

Анемія

Анемія може виникати в будь-який період життя людини, (не тільки при захворюваннях, але і при фізіологічних станах – вагітності, годуванні груддю, при посиленому рості дитини, після перенесених операцій). Причинами залізодефіциту можуть бути недостатнє споживання їжі з певним вмістом заліза (м'ясо, печінка, морські продукти,тощо), хронічна крововтрата, супутні захворювання, недостатня здатність організму засвоювати залізо внаслідок генетичної особливості або побічної дії деяких лікарських препаратів, радіація та інші токсичні фактори довкілля./Files/images/анемія.png

Негоспітальна пневмонія

Негоспітальна пневмонія– це доволі розповсюджене запальне захворювання легень, що може вражати людей будь-якого віку. Негоспітальна пневмонія виникає поза умовами лікарні або в перші 2 доби після госпіталізації. Внутрішньолікарняна пневмонія, навпаки, виникає в пацієнтів, які нещодавно перебували в лікарні або мешкають у закладах тривалого догляду.

/Files/images/пневмонія.png

Симптоми негоспітальної пневмонії виникають внаслідок запалення та заповнення альвеол легень рідиною, що викликає задишку, лихоманку, болі у грудній клітці та кашель.

Збудниками негоспітальної пневмонії можуть бути різні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби), передача яких здійснюється повітряним шляхом.

Захворювання завжди розпочинається гостро з підвищення температури тіла до 39-40 градусів, супроводжується потовиділенням, ознобом. Хворого турбує біль у грудях, що посилюється при диханні, слабкість, головний біль, біль у м’язах та суглобах. Протягом першої доби кашель сухий, пізніше він стає вологим із відхаркуванням зеленкуватої мокроти. З’являється задишка, відчуття «закладеності у грудях».

Факторами ризику негоспітальних пневмоній можуть бути хронічні хвороби легень, ВІЛ-інфекція та інші стани, що знижують імунітет, похилий вік людини, тютюнокуріння.

Що впливає на нашу пам’ять та здатність запам’ятовувати?

Пам'ять– це найважливіша функція мозку, яка дозволяє нам міркувати, зберігати спогади, дає людям основу для розуміння сьогодення та майбутнього. Вона відіграє вирішальну роль у навчанні. Наші спогади можуть бути яскравими та тривалими, але досить часто через їхню неточність ми можемо їх забути.

/Files/images/пам\'ять.png

Всесвітній день імунітету – 1 березня

/Files/images/імунітет.png

Залежність від соціальних мереж

/Files/images/Залежність від соціальних мереж.png

Роль фруктів червоного кольору у профілактиці різноманітних захворювань

/Files/images/Роль фруктів.jpg

Червоні фрукти позитивно впливають на людський організм. Споживання таких плодів є хорошою профілактикою серцево-судинних захворювань, а також знижує ризик розвитку онкологічних захворювань.Фрукти та овочі червоного кольору багаті на залізо, кальцій та фітохімічні елементи (мають виняткові особливості проти старіння). Окрім того, у фруктах та овочах червоної групи міститься пігмент лікопен з антиоксидантними властивостями, що позитивно впливає на пам'ять.

Гранат - це один із найкорисніших продуктів на планеті. У ньому міститься близько 15 амінокислот, 5 із яких незамінні. Він багатий на вітаміни К, С, В9 і В6 та мінерали (калій, мідь, фосфор). При цьому гранат – це низькокалорійний фрукт: 100 г містить лише 72 кКал.

Гранат зміцнює здоров'я серця. У гранаті міститься пунікалагін, що нейтралізує вільні радикали та підвищує антиоксидантний статус. Пунікалагін зміцнює стінки судин і знижує рівень «поганого» холестерину (ЛПНЩ). Це перешкоджає утворенню атеросклеротичних бляшок.

Гранат перешкоджає розвитку артрозу. Це гостре запалення і больові відчуття під час рухів. Гранат багатий на вітамін К, що відіграє значну роль в обміні речовин у кістках та сполучних тканинах. Зокрема, бере участь у засвоєнні кальцію. Наукові дослідження свідчать: щоденне споживання граната є профілактикою деформації хрящових тканин, що можуть призводити до остеоартрозу (дистрофічне захворювання суглобів, викликане дегенерацією суглобового хряща).

Гранат сприяє догляду за зубами. Гранат має протимікробні та противірусні властивості, є природнім профілактичним засобом для порожнини рота, тому ризик виникнення хвороб ясен знижується.

Гранат підвищує імунітет 100 г гранати = 21% денної норми вітаміну С, який володіє сильними антибактеріальними властивостями. Гранат активізує імунну систему організму, який бореться із вірусами. Для того, щоб зміцнювати імунітет, достатньо їсти четвертинку гранати щоденно.

Щоденне споживання гранати покращує травлення.Гранат – це профілактичний засіб проти анемії.

Кому слід бути обережним із вживанням гранату:

людям із виразкою шлунку, гастритом із підвищеною кислотністю;

дітям до 1 року;

людям, які страждають від закрепів.

Насолодіться смаком та цілющими властивостями фруктів червоного кольору.

ТУБЕРКУЛЬОЗ У ДІТЕЙ

/Files/images/дитячий туберкульоз.png

Попри те, що сьогодні у світі вже доступні діагностика та лікування туберкульозу, які дозволяють уникнути летальних випадків, ця хвороба й надалі залишається серйозною медико-біологічною та соціальною проблемою.

Туберкульоз – це підступне захворювання, яке не розрізняє статевої приналежності чи соціального статусу, ігнорує професію, національність, релігійні вподобання та розмір банківського рахунку. На жаль, для цієї хвороби не існує і вікових обмежень. Сьогодні в умовах поширення мультирезистентного туберкульозу в Україні особливу небезпеку він становить для дітей та підлітків.

В Україні щорічно реєструють близько 800 випадків туберкульозу в дітей та підлітків, з яких майже половина хворих на хіміорезистентний туберкульоз. За даними WHO в Україні середній розрахунковий показник захворюваності дітей на туберкульоз становить 37,4 на 100 тис., (2500 дітей) що утричі перевищує офіційний показник.

Зростання захворюваності на туберкульоз дітей та підлітків відбувається паралельно з динамікою цих показників у дорослих. Водночас дитячий туберкульоз має свої особливості перебігу, розповсюдження інфекції та лікування, про які варто поговорити окремо.

У більшості випадків зараження туберкульозом дітей та підлітків відбувається в сімейному колі, від хворих на туберкульоз дорослих, які знаходяться у близькому оточенні та ще не розпочали лікування або ухиляються від нього, лікуються несистематично. Особливо небезпечними є контакти дітей з хворими на хронічні хіміорезистентні форми туберкульозу.

Фактори, що збільшують ризик розвитку туберкульозу після зараження: вік менше ніж 2 роки, ВІЛ-інфекція, інші імунодефіцити, лікування інших захворювань імуносупресивними препаратами та виснаження.

Вакцинація від туберкульозу (БЦЖ) не може повністю запобігти захворюванню, але вона ефективно попереджує розвиток небезпечних форм хвороби, що загрожують життю дитини. У невакцинованих дітей (особливо під час першого року життя) часто бувають генералізовані форми туберкульозу, що вражають усі органи та системи і тоді прогноз на одужання не зовсім сприятливий.

Симптоми, що можуть свідчити про інфікування туберкульозом:

підвищення температури тіла до 37-37,5 С;

загальна слабкість, зниження апетиту;

уповільнення набору ваги в дітей раннього віку або схуднення у старших дітей;

нічна пітливість;

поява кашлю, сухого і з приступами (кровохаркання в дітей не буває);

збільшення периферичних лімфовузлів.

Особливу увагу слід звернути на дітей у яких з’явилися ці симптоми та які мають позитивний результат туберкулінових тестів або на дітей, в чиїх родинах є/були випадки захворювання на туберкульоз.

Якщо ви помітили будь-які підозрілі симптоми, якомога швидше зверніться до лікаря. Чим раніше ви виявите захворювання, тим ефективнішим буде лікування! Бережіть своє здоров’я та ваших рідних!

Детальніше про туберкульоз у дітей за посиланням: https://kcphc.kyiv.ua/.../dityachiy-tuberkuloz-chomu...

Вплив цифрових пристроїв на наш організм

/Files/images/діти і ґаджети.jpg/Files/images/діти і ґаджети 2.jpg

Відтоді, як людство вперше винайшло освітлення, воно використовує штучне світло, щоб продовжити час неспання. Розвиток технологій змінив наше ставлення до нічного сну. Протягом останнього десятиріччя попит на використання електронних пристроїв значно зріс. Перегляд улюбленого серіалу, або читання повідомлень у соціальних мережах – це звичне заняття багатьох людей перед сном. Насправді, ці невинні дії можуть бути дуже руйнівними для сну.

Дослідження Національного інституту сну США показали, що близько 90% дорослих та підлітків, використовують цифрові пристрої за 1 год. до сну. Чим більше типів пристроїв використовується, тим більше труднощів щодо засинання і загального процесу сну виникає в людей. Кожен 5 з опитаних – засинає з включеним дзвінком телефону, деякі через це прокидаються декілька разів за ніч. Це спричиняє поганий сон. Особливі негативні впливи спостерігаються в дітей, підлітків та молодих людей.

Як цифрові пристрої впливають на сон?

Пригнічення вироблення мелатоніну. Коли сонце встає вранці, наш організм виробляє кортизол (гормон, що змушує нас не спати і бути активним). Зі зменшенням денного світла, організм виділяє мелатонін. Мелатонін – це природний гормон, що контролює цикл сну/неспання або циркадний ритм «біологічний годинник» цикл людини сну-неспання. Порушення вироблення мелатоніну спричиняє нейрофізіологічне збудження, що впливає на циркадний ритм, посилює почуття збудженості, замість того, щоб викликати сонливість.

Синє світло від екранів. Воно не тільки викликає проблеми зі сном, але також може викликати пошкодження сітківки. На відміну від синього світла, червоний, жовтий та оранжевий кольори світла практично не впливають на циркадний ритм. Тьмяне світло одного з цих кольорів вважається оптимальним для нічного читання.

Електромагнітне випромінювання. Сучасні цифрові пристрої, крім синього світла, випромінюють і електромагнітне випромінювання, наприклад, через сигнали Wi-Fi. Це впливає на сон так само як і синє світло – дестабілізуючи баланс мелатоніну в нашому організмі і змушуючи нас відчувати себе збудженим та бадьорими перед сном.

Гучні повідомлення. Хоча деякі люди можуть спати, попри шум, звукові сигнали і вібрації можуть викликати занепокоєння і змусити прокидатися занадто багато разів за ніч. Тому фахівці рекомендують відключати функцію повідомлень на телефонах, годинниках, коли ми спимо.

Емоційні реакції. Наші здавалося б, нешкідливі дії, такі як читання новин, спілкування в мережі або перегляд кумедного відео, можуть відволікати та впливати на процес засинання. Вони стимулюють мозок залишатися пильним і зосередженим. Гра у відеоігри дає викид адреналіну, що змушує наш мозок бути занадто збудженим.

Поради, яких потрібно дотримуватись під час використання електронних пристроїв:

Намагайтеся знизити використання електроніки в нічний час.

Встановіть режим сну: регулярний час відходу до сну, забезпечує відпочинок, необхідний для здорового сну.

Зробіть свою спальню зоною, вільною від цифрових пристроїв і заохочуйте дітей робити те ж саме.

Окуляри: Ви можете придбати спеціально розроблені оранжево-тоновані окуляри, щоб захистити ваші очі від випромінення синього світла.

Детальніше про вплив цифрових пристроїв на наш організм за посиланням: https://kcphc.kyiv.ua/.../vpliv-tsifrovikh-pristroiv-na...

Профілактика порушень постави в дітей молодшого шкільного віку

/Files/images/правильна постава.jpg

Після тривалих карантинних обмежень школярі повернулись до звичних навчальних занять.

Як допомогти їм без шкоди для здоров’я підтримувати такий режим навчальної роботи, щоб зберегти задовільний фізичний та емоційний стан?

Згідно з офіційними даними, у м. Києві під час проведення профілактичних оглядів серед дітей 0-17 років порушення постави виявлено у 22996 дітей (41,5 на 1000 оглянутих), сколіозів – у 5308 дітей (9,6 на 1000 оглянутих). З приводу сколіозу інвалідами визнано у 2019 році 36 дітей, з них вперше в житті – 9 дітей.

Тривала розумова робота під час уроків, вимушена статична поза втомлює школярів, знижує рівень працездатності, особливо в молодших школярів. Відносно одноманітна робота викликає тривале збудження окремих ділянок кори головного мозку, внаслідок чого наступає внутрішнє захисне гальмування, погіршення уваги, ускладнення в засвоєнні навчального матеріалу. Одночасно наростає загальна м’язова втома. Через обмежену амплітуду рухів зменшується рухливість плечових, кульшових, колінних і гомілковостопних суглобів, погіршуються дихальні рухи, порушується надходження кисню до внутрішніх органів, м’язів, головного мозку. З’являються передумови до порушення постави.

Правильна постава – показник здоров’я дитини. Формування правильної постави залежить від достатньо високого, збалансованого рівня фізичних якостей і функціональних можливостей організму. Завданням шкільного середовища є залучення до рухової активності всіх вікових категорій дітей, щоб до завершення навчання вони усвідомлено і вмотивовано займались оздоровленням власного організму і вели здоровий спосіб життя.

Здорова, добре розвинута дитина 8-9 років здійснює за день до 25 тис. рухів (умовних кроків) у середньому протягом 3-3,5 год. Такої норми можна досягнути тільки внаслідок проведення щоденних і якісних фізкультурно-оздоровчих заходів, до яких належить ранкова гімнастика, рухливі ігри та вправи на перервах між уроками та малі форми відпочинку на уроках.

Всі вправи малих форм активного відпочинку розділяються за спрямованістю і впливом на організм:

група вправ загального впливу сприяє активізації нервової, м’язової, серцево-судинної і дихальної систем дитини, запобігає застійним явищам у ногах, черевній порожнині, ділянці малого таза, грудної клітини. Це динамічні вправи, що виконуються з великою амплітудою;

зміцнення постави, м’язів тулуба, випрямлення і розвантаження хребта потребує вправ типу потягування, прогинання і вигинання спини, нахилів і поворотів тулуба та вправ статичного характеру на збереження правильної постави;

вправи, що застосовують при втомі плечового пояса, шиї та рук, сприяють зниженню напруги, поліпшенню кровообігу, зменшенню втоми і больових відчуттів цих груп м’язів. В основному, ці комплекси складаються з елементів самомасажу, динамічних вправ для м’язів спини, шиї, рук, які поєднуються з вправами на розслаблення м’язів;

відновлення працездатності кистей і пальців рук, якщо діти тривалий час писали, ліпили, малювали, спрямована на розслаблення, розтягування, самомасаж м’язів і зв’язок пальців, долонної і тильної сторони кисті та променево-зап’ястного суглоба;

для зменшення втоми очей, розслаблення окорухових м’язів і тих, що впливають на кришталик, знижують їхню напругу і поліпшують кровообіг очей, циркуляцію внутрішньоочної рідини, використовують комплекси вправ з поворотами, коловими рухами очного яблука в різних напрямках, вправи для повік, елементи самомасажу, прогрівання очей долонями;

при монотонній роботі, наприклад вивченні нового матеріалу, що потребує посидючості та уваги, корисними є вправи мобілізуючого характеру. Вони виконуються у швидкому темпі для приливу крові до кори головного мозку та інших органів;

для активізації уваги школярів, під час швидкого переходу з однієї діяльності на іншу доречно використовувати вправи на координацію рухів, відчуття ритму і темпу;

у кінці робочого дня або напруженого уроку можна використовувати вправи на розгойдування різних ділянок тіла, сегментарне розслаблення рук, хребта з подальшим його випрямленням. Дихальні вправи виконуються з акцентом на видих, затримкою дихання, рухами рук, що допомагають роботі грудної клітки.

Детальніше про порушення постави в дітей молодшого шкільного віку за посиланням: https://kcphc.kyiv.ua/.../profilaktika-porushen-postavi-v...

Із 1 січня 2021 року вступив в дію новий Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я № 2205.

Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти

/Files/images/мс.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 217

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.